генотипний

ГЕНОТИ́ПНИЙ, а, е.

Прикм. до геноти́п.

Мірилом співвідношення генотипної і середовищної мінливості слугує коефіцієнт спадковості (з наук.-попул. літ.);

Генотипні відмінності;

// Власт. певному генотипу.

Генотипна середня тривалість життя чоловіків більша, ніж жінок (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. генотипний — геноти́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. генотипний — -а, -е. Прикм. до генотип.  Великий тлумачний словник сучасної мови