Великий тлумачний словник сучасної мови

генотипний

геноти́пний

-а, -е.

Прикм. до генотип.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. генотипний — геноти́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. генотипний — ГЕНОТИ́ПНИЙ, а, е. Прикм. до геноти́п. Мірилом співвідношення генотипної і середовищної мінливості слугує коефіцієнт спадковості (з наук.-попул. літ.); Генотипні відмінності; // Власт. певному генотипу. Генотипна середня тривалість життя чоловіків більша, ніж жінок (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах