Словник української мови у 20 томах

геніталії

ГЕНІТА́ЛІЇ, ій, мн. (одн. геніта́лія, ї, ж.).

Статеві органи.

Чоловік на рисунку йде, немовби над морем; його геніталії оголені (з наук.-попул. літ.);

Породілля скаржиться на неприємні відчуття та біль в ділянці геніталій, нерідко підвищення температури тіла до 38 °С (з навч. літ.);

Недорозвинення або неправильний розвиток геніталій – симптом порушення функції кори надниркових залоз (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. геніталії — геніта́лії множинний іменник  Орфографічний словник української мови
  2. геніталії — -й, мн. Статеві органи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. геніталії — геніта́лії (від лат. genitalis – породжуючий, дітородний) статеві органи тварин.  Словник іншомовних слів Мельничука