геоакустика
ГЕОАКУ́СТИКА, и, ж.
Наука, що вивчає звукові, інфразвукові та ультразвукові явища в земній корі з метою дослідження її будови і властивостей.
Геоакустика вивчає розповсюдження пружних хвиль у земній корі за допомогою акустичної та сейсмічної розвідки (з наук.-попул. літ.);
Акустичний каротаж є розділом геоакустики (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)