геоботаніка

ГЕОБОТА́НІКА, и, ж.

Частина ботаніки, що вивчає поширення та розподіл рослин на Землі залежно від географічних умов.

Геоботаніка, як відомо, вивчає питання взаємовідношень рослинних організмів із неорганічною природою, а також – між собою (з наук. літ.);

Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі в курсах загальних та спеціальних дисциплін на кафедрі геоботаніки (з наук. літ.);

Особиста бібліотека академіка нараховує понад шість тисяч пpимірників видань із геоботаніки (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. геоботаніка — геобота́ніка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. геоботаніка — Наука про рослинний покрив як сукупність рослинних угруповань.  Словник термінів з агрофітоценології
3. геоботаніка — -и, ж. Частина ботаніки, що вивчає поширення та розподіл рослин на Землі залежно від географічних умов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. геоботаніка — геобота́ніка (від гео... й ботаніка) наука про рослинні угруповання (фітоценози), їхній склад, будову, історію розвитку, розподіл по території, взаємозв’язки між собою і з навколишнім середовищем. Інша назва – фітоценологія.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. геоботаніка — ГЕОБОТА́НІКА, и, ж. Частина ботаніки, що вивчає поширення та розподіл рослин на Землі в залежності від географічних умов. Геоботаніка, як відомо, вивчає питання взаємовідношень рослинних організмів з неорганічною природою, а також — між собою (Бот. ж., X, 2, 1953, 10).  Словник української мови в 11 томах