Словник української мови у 20 томах

геобіологічний

ГЕОБІОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до геобіології.

Сорок тисяч років – це геобіологічний вік кроманьйонської раси (з наук. літ.);

Ґрунт – це продукт взаємодії живої і неживої природи, тому В. І. Вернадський назвав його геобіологічним утворенням (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. геобіологічний — геобіологі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови