геологія
ГЕОЛО́ГІЯ, ї, ж.
Сукупність наук про склад, будову та розвиток земної кори та наявні в ній корисні копалини.
Принесла [Ніна] в подарунок друзу гірського кришталю, щоб Юрко не забував геологію та вертався швидше до табору (А. Дімаров);
Питання про вплив глибинних розломів на нафтогазоносність є одним із фундаментальних у нафтовій геології (з наук. літ.);
Дані археології, палеозоології, геології, етнографії, антропології, мовознавства та інших дисциплін допомогли відтворити своєрідний суспільний устрій, спосіб життя, господарство, культуру мисливців кам'яної доби (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Фізи́чна геоло́гія – наука, що вивчає процеси, які змінюють склад і будову земної кори та рельєф земної поверхні.
У підручнику з фізичної геології великий розділ був присвячений вченню про підземні води (з наук.-попул. літ.);
(2) Я́дерна геоло́гія – те саме, що радіогеоло́гія.
Професор викладав у Київському університеті курс ядерної геології (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)