Словник української мови в 11 томах

геологія

ГЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука про Землю, її речовинний склад, будову та розвиток.

Розвиткові історичного погляду на живу природу багато сприяли успіхи геології (Наука.., 4, 1957, 24).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. геологія — геоло́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. геологія — [геиолог'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  3. геологія — Геология — geology — Geologiе — наука про будову й розвиток Землі. Вивчає склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і закономірності утворення й поширення корисних копалин.  Гірничий енциклопедичний словник
  4. геологія — -ї, ж. Наука про Землю, її речовинний склад, будову та розвиток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. геологія — ГЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Сукупність наук про склад, будову та розвиток земної кори та наявні в ній корисні копалини. Принесла [Ніна] в подарунок друзу гірського кришталю, щоб Юрко не забував геологію та вертався швидше до табору (А.  Словник української мови у 20 томах
  6. геологія — геоло́гія (від гео... і ...логія) комплекс наук про будову й розвиток Землі. Вивчає склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і закономірності утворення й поширення корисних копалин.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. геологія — Наука про будову, склад, походження та еволюцію Землі, переважно земної кори (геологічні процеси); г. відіграє гол. роль у пошуках та розпізнаванні родовищ корисних копалин.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. геологія — Геоло́гія, -гії, -гією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)