геофізика

ГЕОФІ́ЗИКА, и, ж.

Комплекс наук про фізичні властивості Землі й про фізичні процеси, які в ній відбуваються.

У повоєнні роки в Академії наук України формувалися наукові напрями в галузі історичної геології, мінералогії, петрографії, геохімії, геофізики (з наук.-попул. літ.);

Конференція була присвячена вивченню геодинамічних процесів методами астрономії, геодезії і геофізики (із журн.);

– Геофізика – перша помічниця шукачів “чорного золота” (з газ.);

// чого. Фізичні особливості певного типу географічних об'єктів або певного регіону.

Геофізика дна Світового океану.

Значення в інших словниках

1. геофізика — геофі́зика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. геофізика — Геофизика — geophysics — Geophysik — наука про фізичні властивості Землі та фізичні процеси, що відбуваються в її оболонках (геосферах).  Гірничий енциклопедичний словник
3. геофізика — -и, ж. Комплекс наук про фізичні властивості Землі та про фізичні процеси, які в ній відбуваються.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. геофізика — геофі́зика (від гео... і фізика) комплекс наук про фізичні властивості Землі й фізичні процеси, які відбуваються в атмосфері, гідросфері та літосфері під впливом внутрішніх сил Землі й космічних тіл.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. геофізика — Наука про Землю як про фізичне тіло; досліджує різні явища і процеси, які виникають або виникали у минулому в земній корі та всередині Землі, у гідросфері й атмосфері; геофіз. дослідження відіграють вел. роль у пошуках родовищ корисних копалин (пошукова г.).  Універсальний словник-енциклопедія
6. геофізика — Геофі́зика, -ка, -ці (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. геофізика — ГЕОФІ́ЗИКА, и, ж. Комплекс наук про фізичні властивості Землі і про фізичні процеси, які в ній відбуваються. — Геофізика — перша помічниця шукачів "чорного золота" (Літ. газ., 1. VII 1960, 2).  Словник української мови в 11 томах