Словник української мови у 20 томах

геофізик

ГЕОФІ́ЗИК, а, ч.

Фахівець із геофізики.

– Макуха нас діймає, – сказав Кротов професорові. – Він уже чим тільки не займається. .. Працюють у нього і геологи, і геофізики, і археологи, і фітопалеонтологи, і звичайні зоологи та ботаніки, і метеорологи, і, здається, навіть нумізмати (М. Трублаїні);

За повідомленням литовських учених, складена геофізиками карта електромагнітних полів на території республіки збіглася з картою литовських діалектів з точністю до 1 км! (О. Забужко);

Геофізики створили і впровадили методику геологічного картування, пошуків і вивчення глибинної будови покладів залізної руди (з наук. літ.);

Аварію на ЧАЕС деякі українські геофізики пов'язують із тектонічним розламом, над яким була споруджена станція (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. геофізик — геофі́зик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. геофізик — -а, ч. Фахівець із геофізики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. геофізик — Геофі́зик, -ка; -зики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. геофізик — ГЕОФІ́ЗИК, а, чол. Фахівець з геофізики. Геофізики [АН УРСР] створили і впровадили методику геологічного картування, пошуків і вивчення глибинної будови покладів залізної руди (Вечірній Київ, 22.IX 1975, 2).  Словник української мови в 11 томах