гепард
ГЕПА́РД, а, ч.
Хижа тварина родини котячих із шерстю жовтого кольору з дрібними чорними плямами.
З ними на полювання ходили в степах; може, якраз отут, де ми з тобою обiдаємо, гепард роздирав свою здобич (О. Гончар);
Сипалися на неї дорогі прикраси Сходу, найдорожчі тканини, посуд, оздоби мало не з усіх міст Європи, .. золоті клітки з райськими птахами, ручні гепарди й опудала з велетенських крокодилів, килими й арфи із золотими струнами (П. Загребельний);
Гепард – найпрудкіша у світі тварина (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Арсен накидався на них [яничарів], як лев, як гепард, – і кришив, бив, розтинав їх шаблюкою до самого пояса (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)