гепатися
ГЕ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
Падати, перев. раптово, з великим шумом.
Досить Іванові Івановичу якимось своїм способом підкосити збоку лівою ногою супротивника, як той враз гепається на землю (Б. Антоненко-Давидович);
Із сiтки, пiдв'язаної на линвi до вертольота, вивалюється один мiшок i глухо гепається недалечко від чоловiка, що останнiй зайняв чергу за пивом (В. Яворівський);
Якась капосна чарка врешті вибивала підлогу з-під Буслика, і той гепався, задерши ноги, посеред чайної (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)