германій
ГЕРМА́НІЙ, ю, ч.
Хімічний елемент з атомним номером 32; ламкий сріблясто-сірий метал, що використовують як напівпровідник у різних приладах.
По чотири валентні електрони мають нейтральні атоми германію, кремнію і сірого олова, які також утворюють атомні кристали, що мають структуру, подібну до алмазної (з навч. літ.);
Одним із найголовніших напівпровідників, який використовується в промисловості, є рідкісний метал германій, що добувається із золи вугілля та відходів деяких виробництв (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)