германій
ГЕРМА́НІЙ, ю, ч.
Хімічний елемент з атомним номером 32; ламкий сріблясто-сірий метал, що використовують як напівпровідник у різних приладах.
По чотири валентні електрони мають нейтральні атоми германію, кремнію і сірого олова, які також утворюють атомні кристали, що мають структуру, подібну до алмазної (з навч. літ.);
Одним із найголовніших напівпровідників, який використовується в промисловості, є рідкісний метал германій, що добувається із золи вугілля та відходів деяких виробництв (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- германій — герма́ній іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- германій — -ю, ч. Хімічний елемент; сріблястий твердий крихкий метал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- германій — герма́ній хімічний елемент, символ Ge, ат. н. 32; сріблястий твердий крихкий метал. Застосовують як напівпровідник у радіо- та електротехніці. Від латинської назви Німеччини – Германія. Словник іншомовних слів Мельничука
- германій — Ge, хіміч. елемент з атомним числом 32; напівметал, сріблясто-білі кристали; стійкий до дії атмосферних факторів; має властивості напівпровідника; застосовується в інфрачервоних детекторах, у сплавах, для виготовлення люмінофорів; відкрив 1886 Вінклер. Універсальний словник-енциклопедія
- германій — ГЕРМА́НІЙ, ю, ч., хім. Ламкий сріблясто-сірий метал, що використовується як напівпровідник у різних приладах. Як напівпровідник використовується твердий сріблясто-сірий елемент — германій (Осн. радіотехн. Словник української мови в 11 томах