1. Словник української мови в 11 томах

германій

ГЕРМА́НІЙ, ю, ч., хім. Ламкий сріблясто-сірий метал, що використовується як напівпровідник у різних приладах.

Як напівпровідник використовується твердий сріблясто-сірий елемент — германій (Осн. радіотехн., 1957, 141);

Одним з найголовніших напівпровідників, який використовується в промисловості, є рідкісний метал германій, що добувається із золи вугілля та відходів деяких виробництв (Веч. Київ, 22.VII 1957, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. германій — герма́ній іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. германій — -ю, ч. Хімічний елемент; сріблястий твердий крихкий метал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. германій — ГЕРМА́НІЙ, ю, ч. Хімічний елемент з атомним номером 32; ламкий сріблясто-сірий метал, що використовують як напівпровідник у різних приладах. Словник української мови у 20 томах
  4. германій — герма́ній хімічний елемент, символ Ge, ат. н. 32; сріблястий твердий крихкий метал. Застосовують як напівпровідник у радіо- та електротехніці. Від латинської назви Німеччини – Германія. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. германій — Ge, хіміч. елемент з атомним числом 32; напівметал, сріблясто-білі кристали; стійкий до дії атмосферних факторів; має властивості напівпровідника; застосовується в інфрачервоних детекторах, у сплавах, для виготовлення люмінофорів; відкрив 1886 Вінклер. Універсальний словник-енциклопедія