героїзація
ГЕРОЇЗА́ЦІЯ, ї, ж.
Дія за знач. героїзува́ти.
Ще недавно частина художників наділяла зображувану людину абстрактними рисами ідеально нормативного героя, посилюючи їх засобами зовнішньої героїзації (з наук. літ.);
Творча трансформація фольклору, міфологічних образів дає можливість Лесі Українці створювати образи і в стилі народнопоетичної героїзації людини, і в міфопоетичному забарвленні (з наук. літ.);
Дослідники української “Енеїди” згодні в тому, що особливе новаторство І. Котляревського полягає в зображенні картин пекла, у героїзації козацького досвіду та в народності його мови (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)