гетерозис
ГЕТЕРО́ЗИС, у, ч., біол.
Підвищена життєздатність і продуктивність гібридів порівняно з вихідними батьківськими формами.
Біохімічна збагаченість глобуліну деякими кислими поліпептидами у сортів та гібридів порівняно з інбредними лініями забезпечує більшу інтенсивність метаболічних процесів, що, можливо, пов'язано з гетерозисом (з наук. літ.);
Перше покоління гібридів продуктивніше від своїх батьків. Таке явище піднесення життєвих сил – гетерозис – спостерігається не лише в рослин, а й у тварин (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)