гетерозис
ГЕТЕРО́ЗИС, у, чол. Збільшення сили росту, життєвості й продуктивності гібридів порівняно з вихідними формами при схрещуванні тварин, рослин чи мікроорганізмів.
Гетерозис — явище посилення енергії росту, підвищення життєздатності, що спостерігається у гібридів першого покоління при схрещуванні двох неспоріднених організмів, які належать до різних популяцій чи виникли в різних екологічних умовах (Виробнича енциклопедія садівництва, 1969, 80);
Перше покоління гібридів продуктивніше від своїх батьків. Таке явище піднесення життєвих сил — гетерозис — спостерігається не лише в рослини, а й у тварин (Хлібороб України, 5, 1964, 47).
Словник української мови (СУМ-11)