гетеростазис

ГЕТЕРОСТА́ЗИС, у, ч., фізл.

Досягнення нового, більш стабільного стану внутрішнього середовища.

Гетеростазис досягається за допомогою речовин, що стимулюють фізіологічні адаптивні механізми, збуджують тканинні захисні реакції (з наук. літ.);

Гетеростазис допомогає організмові інтенсифікувати механізми зворотного зв'язку (з наук.-попул. літ.).