гетит
ГЕТИ́Т, у, ч.
Мінерал класу оксидів і гідроксидів жовто-бурого, темно-бурого чи чорного кольору; бурий залізняк.
Оксиди та гідроксиди в межах рудних зон представлені магнетитом, уранітом, гетитом (з наук. літ.);
Основними мінералами рудних тіл зони окиснення є гетит, гідрогетит, кварц та деякі інші (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)