гехкання
ГЕ́ХКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ге́хкати і звуки, утворювані цією дією.
Свист лози, гехкання за кожним ударом гайдуків, крики і зойки катованих переполошили всю двірню (Ф. Бурлака);
Дзвеніли, викрешуючи іскри, мечі, хай іноді, все ж чулися ревні гехкання тих, що присмачували удари меча словом (Д. Міщенко).
Словник української мови (СУМ-20)