гецнути
ГЕ́ЦНУТИ, ну, неш, док., розм.
1. Однокр. до ге́цати.
Хлопчик гецнув на ліжку, як на батуті (із журн.);
// безос.
– Добре довіз? – Тітка Палазя казали, що я кращий за швидку допомогу. Ні разу й не гецнуло... (Ю. Яновський).
2. Вибухнути.
Влада спускає пару з вибухонебезпечного котла, що перегрівся від соціальних скорбот і ось-ось може гецнути (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)