гзимс
ГЗИМС, а, ч., архт.
Карниз на зовнішній частині будівлі.
Повінь залила вже гзимси смішних осель, де ми колись жили (О. Забужко);
Для європейського готичного стилю характерними є червоні муровані цегляно-кам'яні стіни, які відтіняють білокам'яні різьблені портали, віконні лиштви, гзимси тощо (із журн.);
Архітектура XVII–XVIII ст. вирізняється розкішними декоративними фронтонами, порталами, брамами, складними гзимсами з орнаментами (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)