гзимс

ГЗИМС, а, ч., архт.

Карниз на зовнішній частині будівлі.

Повінь залила вже гзимси смішних осель, де ми колись жили (О. Забужко);

Для європейського готичного стилю характерними є червоні муровані цегляно-кам'яні стіни, які відтіняють білокам'яні різьблені портали, віконні лиштви, гзимси тощо (із журн.);

Архітектура XVII–XVIII ст. вирізняється розкішними декоративними фронтонами, порталами, брамами, складними гзимсами з орнаментами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гзимс — Гзимс: — карниз [17;25;II] — карниз на будинку [20;12;VII] Словник з творів Івана Франка
  2. гзимс — -у, ч. Те саме, що карунка, карниз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гзимс — гзимс (гзімс) (польс. < нім. — карниз) 1. Кілька обломів, з'єднаних в одну форму. 2. Карниз під звисом покрівлі; те саме, що і гейсон, термін широко вживався у російській архітектурі на зламі XVII–XVIII ст. Архітектура і монументальне мистецтво