геєнський

ГЕЄ́НСЬКИЙ, а, е, книжн., рел.-церк.

Прикм. до геє́на; пекельний.

Знаю і благаю, охорони мою душу від геєнського гостя і не дай умерти без сповіді і без святого причастя! (Т. Осьмачка);

З'являються мудрагелі, які, нахапавшись геєнських думок, закрутили собі мізки чортовинням (Валерій Шевчук);

Пристрасті роблять земне життя людини ланцюгом незчисленних бід і нещасть, а по смерті вкидають її у вічний геєнський вогонь (з рел.-церк. літ.).