гижа
ГИ́ЖА, і, ж., діал.
Бруд, нечисть.
У хаті така гижа, що й навернутись гидко (Сл. Гр.);
Це не каламутна вода правічного Тигру і не багниста гижа протоків Шатт-ель-Арабу, що тягне тебе на дно! (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)ГИ́ЖА, і, ж., діал.
Бруд, нечисть.
У хаті така гижа, що й навернутись гидко (Сл. Гр.);
Це не каламутна вода правічного Тигру і не багниста гижа протоків Шатт-ель-Арабу, що тягне тебе на дно! (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)