гладкошерстий
ГЛАДКОШЕ́РСТИЙ, а, е.
Який має гладку, пряму шерсть.
Назустріч шатенці й Хомі йшов здоровань-санітар, несучи на руках гладкошерсту таксу (Є. Гуцало);
– Пiвнєв повiв прямо-таки собачу лiнiю – перейшов на псiв – купив захiдносибiрську лайку. Я – степового хорта. .. Вiн – фокстер'єра гладкошерстого (О. Чорногуз).
Словник української мови (СУМ-20)