гладкість
ГЛА́ДКІСТЬ, кості, ж.
Властивість і стан за знач. гла́дкий.
Візантійські будівничі не так дбали про відпорність, як про висоту та гладкість стін (Юліан Опільський);
І враз відчув [Брус] під ногами гладкість ґрунту. І придивився пильніше. Саме тут починалася межа (Т. Осьмачка).
Словник української мови (СУМ-20)