1. Словник української мови у 20 томах

гладкість

ГЛА́ДКІСТЬ, кості, ж.

Властивість і стан за знач. гла́дкий.

Візантійські будівничі не так дбали про відпорність, як про висоту та гладкість стін (Юліан Опільський);

І враз відчув [Брус] під ногами гладкість ґрунту. І придивився пильніше. Саме тут починалася межа (Т. Осьмачка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладкість — гла́дкість 1 іменник жіночого роду від: гла́дкий гла́дкість 2 іменник жіночого роду від: гладки́й Орфографічний словник української мови
  2. гладкість — I -кості, ж. Абстр. ім. до гладкий. II -кості, ж. Абстр. ім. до гладкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гладкість — Гла́дкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гладкість — ГЛАДКІСТЬ¹, кості, ж. Абстр. ім. до гладки́й. Вдається визначити так званий коефіцієнт гладкості поверхні Марса (Розв. науки в УРСР.. Словник української мови в 11 томах
  5. гладкість — Гладкість, -кости ж. Гладкость. Желех. Словник української мови Грінченка