гладкість

гла́дкість

I -кості, ж.

Абстр. ім. до гладкий.

II -кості, ж.

Абстр. ім. до гладкий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладкість — гла́дкість 1 іменник жіночого роду від: гла́дкий гла́дкість 2 іменник жіночого роду від: гладки́й Орфографічний словник української мови
  2. гладкість — ГЛА́ДКІСТЬ, кості, ж. Властивість і стан за знач. гла́дкий. Візантійські будівничі не так дбали про відпорність, як про висоту та гладкість стін (Юліан Опільський); І враз відчув [Брус] під ногами гладкість ґрунту. І придивився пильніше. Саме тут починалася межа (Т. Осьмачка). Словник української мови у 20 томах
  3. гладкість — Гла́дкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гладкість — ГЛАДКІСТЬ¹, кості, ж. Абстр. ім. до гладки́й. Вдається визначити так званий коефіцієнт гладкості поверхні Марса (Розв. науки в УРСР.. Словник української мови в 11 томах
  5. гладкість — Гладкість, -кости ж. Гладкость. Желех. Словник української мови Грінченка