гладкість
гла́дкість
I -кості, ж.
Абстр. ім. до гладкий.
II -кості, ж.
Абстр. ім. до гладкий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гладкість — гла́дкість 1 іменник жіночого роду від: гла́дкий гла́дкість 2 іменник жіночого роду від: гладки́й Орфографічний словник української мови
- гладкість — ГЛА́ДКІСТЬ, кості, ж. Властивість і стан за знач. гла́дкий. Візантійські будівничі не так дбали про відпорність, як про висоту та гладкість стін (Юліан Опільський); І враз відчув [Брус] під ногами гладкість ґрунту. І придивився пильніше. Саме тут починалася межа (Т. Осьмачка). Словник української мови у 20 томах
- гладкість — Гла́дкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гладкість — ГЛАДКІСТЬ¹, кості, ж. Абстр. ім. до гладки́й. Вдається визначити так званий коефіцієнт гладкості поверхні Марса (Розв. науки в УРСР.. Словник української мови в 11 томах
- гладкість — Гладкість, -кости ж. Гладкость. Желех. Словник української мови Грінченка