гладкість —
гла́дкість 1 іменник жіночого роду від: гла́дкий гла́дкість 2 іменник жіночого роду від: гладки́й
Орфографічний словник української мови
гладкість —
I -кості, ж. Абстр. ім. до гладкий. II -кості, ж. Абстр. ім. до гладкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гладкість —
ГЛА́ДКІСТЬ, кості, ж. Властивість і стан за знач. гла́дкий. Візантійські будівничі не так дбали про відпорність, як про висоту та гладкість стін (Юліан Опільський); І враз відчув [Брус] під ногами гладкість ґрунту. І придивився пильніше. Саме тут починалася межа (Т. Осьмачка).
Словник української мови у 20 томах
гладкість —
ГЛАДКІСТЬ¹, кості, ж. Абстр. ім. до гладки́й. Вдається визначити так званий коефіцієнт гладкості поверхні Марса (Розв. науки в УРСР..
Словник української мови в 11 томах
гладкість —
Гладкість, -кости ж. Гладкость. Желех.
Словник української мови Грінченка