гладкий —
(про дуже товстих людей, зневажл.) як барило; як бодня; як (трохи) не лусне; шия (в’язи) хоч обіддя гни; в свою шкуру не потовпиться. Опухлі очі, як в сови, і ввесь обдувся, як барило (Котляревський, 1, 1952...
Словник фразеологічних синонімів
гладкий —
Гла́дкий. Гладкий, верткий, промітний. Гладка тобі, як угор! Аж злість бере (Галіп, 14) // нім. glatt — гладкий, слизький (про дорогу), улесливий, верткий, glatt wie ein Aal — перен. слизький, верткий, як угор.
Українська літературна мова на Буковині
гладкий —
I гл`адкий-а, -е. Без загинів, виступів, западин; рівний. || Який не в'ється; пригладжений, прямий (про волосся). II гладк`ий-а, -е. Який має повне тіло; вгодований, ситий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гладкий —
1. (шлях) рівний, вирівняний, див. гладити 2. див. товстий, ситий
Словник чужослів Павло Штепа
гладкий —
ГЛАДКИ́Й, а́, е́. Доволі товстий, який має повне тіло; вгодований, ситий. Прийшов менший брат до старшого, а той сидить на рундуці такий гладкий та ситий, сказано – багатий (О.
Словник української мови у 20 томах
Гладкий —
Гладки́й прізвище
Орфографічний словник української мови
гладкий —
гладки́й : ◊ гладки́й в обходженні → обходження
Лексикон львівський: поважно і на жарт
гладкий —
РІ́ВНИЙ (про поверхню — який не має нерівностей, западин і підвищень), ГЛАДКИ́Й, ГЛАДЕ́НЬКИЙ пестл., ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ), ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ), ПЛЕСКО́ВАТИЙ (ПЛИСКО́ВАТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ. Місцевість була нерівна.
Словник синонімів української мови
гладкий —
ГЛА́ДКИЙ, а, е. Без загинів, виступів, западин; рівний. Тихо-тихо сковзається вода в плесі, гладка, мов дзеркало (Фр., III, 1950, 332); Задзеленькотіли дзвіночки, й санки посунулися по гладкій дорозі (Вільде, Повнол.
Словник української мови в 11 томах