гладущик —
Гладу́щик: — великий глиняний глек на молоко [IV] — глечик [VI] — глиняний глек [21]
Словник з творів Івана Франка
гладущик —
гладу́щик іменник чоловічого роду діал.
Орфографічний словник української мови
гладущик —
-а, ч., діал. Широкогорлий глек для молока.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гладущик —
А, ч., діал. Широкогорлий глек для молока. ...І лопаються лунко, як гладущики, обезголосені тіла закланні. (ЗД:69).
Словник поетичної мови Василя Стуса
гладущик —
ГЛАДУ́ЩИК, а, ч. Широкогорлий глек для молока, сметани і т. ін. [Олеся:] Я у піст сметану збирала б з гладущиків та крадькома ложку облизувала (М. Кропивницький); – Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж (М.
Словник української мови у 20 томах
гладущик —
ГЛАДУ́ЩИК, а, ч., діал. Широкогорлий глек для молока. [Олеся:] Я у піст сметану збирала б з гладущиків та крадькома ложку облизувала (Кроп., II, 1958, 295); — Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж (Стельмах, Хліб.., 1959, 122)
Словник української мови в 11 томах
гладущик —
Гладущик, -ка м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ. Могил. у. КС. 1893. VII. 76.
Словник української мови Грінченка