Орфографічний словник української мови

гладкість

гла́дкість 1

іменник жіночого роду

від: гла́дкий

гла́дкість 2

іменник жіночого роду

від: гладки́й

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гладкість — I -кості, ж. Абстр. ім. до гладкий. II -кості, ж. Абстр. ім. до гладкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гладкість — ГЛА́ДКІСТЬ, кості, ж. Властивість і стан за знач. гла́дкий. Візантійські будівничі не так дбали про відпорність, як про висоту та гладкість стін (Юліан Опільський); І враз відчув [Брус] під ногами гладкість ґрунту. І придивився пильніше. Саме тут починалася межа (Т. Осьмачка).  Словник української мови у 20 томах
  3. гладкість — Гла́дкість, -кости, -кості, -кістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гладкість — ГЛАДКІСТЬ¹, кості, ж. Абстр. ім. до гладки́й. Вдається визначити так званий коефіцієнт гладкості поверхні Марса (Розв. науки в УРСР..  Словник української мови в 11 томах
  5. гладкість — Гладкість, -кости ж. Гладкость. Желех.  Словник української мови Грінченка