глазур
ГЛАЗУ́Р, і, ж.
1. Те саме, що поли́ва 1.
Глазурі бувають білі й кольорові, прозорі й глухі (непрозорі), блискучі й матові, легкоплавкі й тугоплавкі (з наук. літ.);
Для зменшення гігроскопічності (вбирання вологи) та поліпшення електроізоляційних якостей, механічної міцності і зовнішнього вигляду вироби з фарфору покривають зверху тонким шаром глазурі (з навч. літ.).
2. Спеціально пригот. густий солодкий сироп, яким покривають кондитерські вироби, а також застиглий шар такого сиропу.
Це коньяк найкращої марки, і його мали використати для цукрової глазурі на лінцькі торти (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
У деяких сортах цукерок корпуси покривають зверху глазур'ю з шоколаду, помадки або карамелі, і називаються вони глазурованими (з наук.-попул. літ.).
3. Зовнішній глянсуватий шар копит тварин.
Не можна мастити копита дьогтем, гасом, а також натирати рогові стінки наждаком та іншими предметами, щоб не стерти глазур, яка захищає копита від висихання і тріскання (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)