глазетовий
ГЛАЗЕ́ТОВИЙ, а, е.
Зробл., пошитий з глазету.
На той дзвінок вийшов із корчми і орендар у соболевій шапці і у глазетовому шлафроку: блищить диявольський син, як панський чобіт (О. Стороженко);
Цілковитою протилежністю свого родича був молодий хорунжий: ставний, гарний, у пишному польському вбранні – рожевому атласному жупані й сріблисто-білому глазетовому кунтуші, обшитому темним соболем (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)