гласність
ГЛА́СНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до гла́сний¹.
– Рано чи пізно всяка таємниця стає гласністю (Яків Баш);
Гласність суду полягає в тому, що розгляд судом справ відбувається на відкритому судовому засіданні (з наук. літ.);
// Відкритість політичного життя, широке обговорення суспільних подій.
Сили, яким будь-що потрібно було приховати масштаби й наслідки лиха, не раз виявлялися сильнішими за ще молоду політику гласності, яка не встигла набрати сталого прискорення (А. Михайленко);
Сам час перебудови, гласності й демократизації суспільства підказує дослідникам тему: література й ідеологічні спекуляції довкола неї (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)