глетчер
ГЛЕ́ТЧЕР, а, ч., геол.
Скупчення на земній поверхні (в горах та приполярних районах) великих мас льоду, які рухаються під впливом власної ваги; льодовик.
Ошанін не здогадувався, що відкритий ним льодовик Федченка є найбільшим гірськодолинним глетчером планети (з наук.-попул. літ.);
Гребінь глетчера Кавказу, Мохом вицвілим обшитий, Чеше чубик скелелазу – Віковічному самшиту (П. Воронько).
Словник української мови (СУМ-20)