глибити

ГЛИБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. глибля́ть; недок., що, діал.

Заглиблювати.

Земля втрамбована, затоптана. На такій землі цілий день знай глиби плуга, носи його, капосного, в руках (Ю. Мушкетик);

// перен., рідко. Поглиблювати.

Адже мистецтво та література й покликані саме до того, щоб .. виховувати його [читача], ширити його знання та глибити й зміцнювати світогляд (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. глибити — глиби́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. глибити — -блю, -биш; мн. глиблять; недок., перех., діал. Заглиблювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глибити — ГЛИБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. глибля́ть; недок., перех., діал. Заглиблювати. Земля втрамбована, затоптана. На такій землі цілий день знай глиби плуга, носи його, капосного, в руках (Мушк., Чорний хліб, 1960, 154); // перен., рідко. Поглиблювати.  Словник української мови в 11 томах