глибочінь
ГЛИБОЧІ́НЬ, і, ж.
Те саме, що глибина́.
Сила падіння була така велика, що, пірнувши, Сахно не могла спинитися. Вона каменем прорізала кількаметрову глибочінь (Ю. Смолич);
Ані хмарки у небі – лише височінь, глибочінь (Л. Первомайський);
На якусь хвилину вони [сойки] порушили чистоту лісових звуків, але ясніше розкрили чутливу глибочінь лісу (М. Стельмах);
Вона зазнала всю глибочінь його батьківської любові (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)