глибочінь
ГЛИБОЧІ́НЬ, і, ж.
Те саме, що глибина́.
Сила падіння була така велика, що, пірнувши, Сахно не могла спинитися. Вона каменем прорізала кількаметрову глибочінь (Ю. Смолич);
Ані хмарки у небі – лише височінь, глибочінь (Л. Первомайський);
На якусь хвилину вони [сойки] порушили чистоту лісових звуків, але ясніше розкрили чутливу глибочінь лісу (М. Стельмах);
Вона зазнала всю глибочінь його батьківської любові (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глибочінь — глибочі́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- глибочінь — -і, ж. Те саме, що глибина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глибочінь — див. безодня Словник синонімів Вусика
- глибочінь — ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І. Словник синонімів української мови
- глибочінь — Глибочі́нь, -чині́, -чині́, -чі́нню (непр. відм., окрім ор., від глибочиня́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- глибочінь — ГЛИБОЧІ́НЬ, і, ж. Те саме, що глибина́. Сила падіння була така велика, що, пірнувши, Сахно не могла спинитися. Вона каменем прорізала кількаметрову глибочінь (Смолич, І, 1958, 99); Ані хмарки у небі — лише височінь, глибочінь (Перв. Словник української мови в 11 томах