глибочінь
ГЛИБОЧІ́НЬ, і, ж. Те саме, що глибина́.
Сила падіння була така велика, що, пірнувши, Сахно не могла спинитися. Вона каменем прорізала кількаметрову глибочінь (Смолич, І, 1958, 99);
Ані хмарки у небі — лише височінь, глибочінь (Перв., І, 1958, 291);
На якусь хвилину вони [сойки] порушили чистоту лісових звуків, але ясніше розкрили чутливу глибочінь лісу (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 197);
В глибочінь віків сягає історія російського народу — народу, що має спільну з українським та білоруським народами колиску — Київську Русь (Рильський, III, 1955, 8);
Глибочінь його [Т. Шевченка] творчості мірялася глибиною страждань, любові і гніву народної душі (Літ. газ., 10.III 1961, 1);
Вона зазнала всю глибочінь його батьківської любові (Донч., III, 1956, 418).
Значення в інших словниках
- глибочінь — глибочі́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- глибочінь — -і, ж. Те саме, що глибина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глибочінь — ГЛИБОЧІ́НЬ, і, ж. Те саме, що глибина́. Сила падіння була така велика, що, пірнувши, Сахно не могла спинитися. Вона каменем прорізала кількаметрову глибочінь (Ю. Смолич); Ані хмарки у небі – лише височінь, глибочінь (Л. Словник української мови у 20 томах
- глибочінь — див. безодня Словник синонімів Вусика
- глибочінь — ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І. Словник синонімів української мови
- глибочінь — Глибочі́нь, -чині́, -чині́, -чі́нню (непр. відм., окрім ор., від глибочиня́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)