глибше
ГЛИ́БШЕ, присл.
Вищ. ст. до гли́боко і глибо́ко.
Кайла, розчалюючи мокрий чорнозем, копирсали землю, а лопати хутенько розчищали яму, все глибше риючи ковбанку (Олесь Досвітній);
Тепер їх сиділо троє; мовчки все глибше й глибше вони копали перед собою землю і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (П. Панч);
– Доля зробила мене вашим довжником [боржником], котрий полюбив вас чи не щиріше й глибше, ще як раніше (О. Кобилянська);
Голоси спліталися в дивно міцні сіті, і на сітях тих гойдало Миколу туди й сюди, заколисувало, вганяло глибше й глибше в сон (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)