Словник української мови у 20 томах

гливий

ГЛИ́ВИЙ, а, е, діал.

Сіро-жовтий (про масть).

Було в тiй тишi щось п'янке, був солодкий хмiль, – i мозок бабин став засинати, стало в ньому пригасати все, мерхнути, вкриватися гливим попiльцем (Є. Гуцало);

Посвітлішали хмари, зігріті весною, І над горами гливий туман посвітлів (І. Гнатюк);

Гливий кінь.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гливий — гли́вий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. гливий — -а, -е, діал. Сіро-жовтий (про масть). Гливий кінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гливий — ЖО́ВТИЙ (кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо); ЗОЛОТИ́Й, ЗОЛОТИ́СТИЙ, ЗОЛОТА́ВИЙ, ЗОЛОТА́СТИЙ рідко (кольору золота, блискучо-жовтий); ЛИМО́ННИЙ, ЛИМО́НОВИЙ, ЦИТРИ́НОВИЙ, ЦИТРИ́ННИЙ, ЦИТРО́НОВИЙ (кольору шкірки цитрону); БУРШТИ́НОВИЙ...  Словник синонімів української мови
  4. гливий — ГЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Сіро-жовтий (про масть). Гливий кінь.  Словник української мови в 11 томах
  5. гливий — Гливий, -а, -е О масти: сѣро-желтый, черно-желтый. Вх. Пч. І. 14. Гливий кінь. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка