глива
ГЛИ́ВА, и, ж., діал.
1. Сорт груш.
Гливи такі, як кулак (Номис);
Оце ж і є вона, глива, найулюбленіша в наших краях груша-скороспілка! (О. Гончар);
А це ось – глива, її груші трохи глевкі, а хвостики в них короткі і закарлючені (М. Вінграновський).
2. Гриб родини плевротових із черепашкоподібною вологою шапкою, який росте на деревах перев. групами.
Гливи ростуть на буках (Сл. Гр.);
Існує промислова технологія вирощування гливи. При цьому використовують відходи лісозаготівельної промисловості (низькоякісна деревина, пеньки, стружка, кора тощо) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)