глибінь
ГЛИБІ́НЬ, і, ж.
Те саме, що глибина́ 2, 3, 5.
Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми, а чорна глибінь тягне за ноги (М. Коцюбинський);
Шахта. В чорну глибінь штреку йдуть рейки (Ю. Мокрієв);
[Нартал:] Я не любив нікого, окрім тебе. Але ж я тільки тута, на довгому темничному дозвіллі, збагнув усю глибінь моєї ганьби і твій злочин (Леся Українка);
Вирішено було .. пробиватися далі, в глибінь Таврії (О. Гончар);
Треба вперто йти слідами, вияснити всі загадкові сторони, розкрити всю глибінь трагедії (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)