глибінь
ГЛИБІ́НЬ, і, жін. Те саме, що глибина 2, 3, 5.
Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми, а чорна глибінь тягне за ноги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387);
Шахта. В чорну глибінь штреку йдуть рейки (Юрій Мокрієв, П’єси, 1959, 234);
Вирішено було.. пробиватися далі, в глибінь Таврії (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 8);
Яка сила у тих більшовиків, що так проникають вони в глибінь складної селянської психіки (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 336);
[Нартал:] Я не любив нікого, окрім тебе. Але ж я тільки тута, на довгому темничному дозвіллі, збагнув усю глибінь моєї ганьби і твій злочин (Леся Українка, II, 1951, 432);
Треба вперто йти слідами, вияснити всі загадкові сторони, розкрити всю глибінь трагедії (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 80).
Словник української мови (СУМ-11)