глибінь

ГЛИБІ́НЬ, і, жін. Те саме, що глибина 2, 3, 5.

Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми, а чорна глибінь тягне за ноги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387);

Шахта. В чорну глибінь штреку йдуть рейки (Юрій Мокрієв, П’єси, 1959, 234);

Вирішено було.. пробиватися далі, в глибінь Таврії (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 8);

Яка сила у тих більшовиків, що так проникають вони в глибінь складної селянської психіки (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 336);

[Нартал:] Я не любив нікого, окрім тебе. Але ж я тільки тута, на довгому темничному дозвіллі, збагнув усю глибінь моєї ганьби і твій злочин (Леся Українка, II, 1951, 432);

Треба вперто йти слідами, вияснити всі загадкові сторони, розкрити всю глибінь трагедії (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глибінь — глибі́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. глибінь — [глиеб’ін'] -н'і, ор. -н':у Орфоепічний словник української мови
  3. глибінь — -і, ж. Те саме, що глибина 2), 3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. глибінь — ГЛИБІ́НЬ, і, ж. Те саме, що глибина́ 2, 3, 5. Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми, а чорна глибінь тягне за ноги (М. Коцюбинський); Шахта. В чорну глибінь штреку йдуть рейки (Ю. Мокрієв); [Нартал:] Я не любив нікого, окрім тебе. Словник української мови у 20 томах
  5. глибінь — див. безодня Словник синонімів Вусика
  6. глибінь — ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І. Словник синонімів української мови
  7. глибінь — Глибі́нь, -бині́, -бині́, -бі́нню (непр. відм., окрім ор., від глибиня́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)