глибінь

глибі́нь

[глиеб’ін']

-н'і, ор. -н':у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глибінь — глибі́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. глибінь — -і, ж. Те саме, що глибина 2), 3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глибінь — ГЛИБІ́НЬ, і, ж. Те саме, що глибина́ 2, 3, 5. Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми, а чорна глибінь тягне за ноги (М. Коцюбинський); Шахта. В чорну глибінь штреку йдуть рейки (Ю. Мокрієв); [Нартал:] Я не любив нікого, окрім тебе. Словник української мови у 20 томах
  4. глибінь — див. безодня Словник синонімів Вусика
  5. глибінь — ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І. Словник синонімів української мови
  6. глибінь — Глибі́нь, -бині́, -бині́, -бі́нню (непр. відм., окрім ор., від глибиня́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. глибінь — ГЛИБІ́НЬ, і, жін. Те саме, що глибина 2, 3, 5. Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми, а чорна глибінь тягне за ноги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387); Шахта. В чорну глибінь штреку йдуть рейки (Юрій Мокрієв, П’єси, 1959, 234); Вирішено було. Словник української мови в 11 томах