глибоко

Значення в інших словниках

1. глибоко — гли́бо́ко прислівник незмінювана словникова одиниця форма з наголосом на другому складі 'глибо́ко' вживається рідко Орфографічний словник української мови
2. глибоко — На дні, (дихати) на повні груди, (любити) палко і всі пох. від ГЛИБОКИЙ Словник синонімів Караванського
3. глибоко — рідко глибоко. 1》 Присл. до глибокий. 2》 у знач. присудк. сл. Про значну відстань вглиб, про велику глибину. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. глибоко — ГЛИБО́КО див. гли́боко. ГЛИ́БОКО, рідко ГЛИБО́КО. 1. Присл. до глибо́кий. Глибоко в долині блакитна Спокійна річка біжить (Леся Українка); У вогкий пісок глибоко вбито вербового кілка (О. Донченко); Мій начальник Абрамов глибоко зітхнув (Б. Словник української мови у 20 томах
5. глибоко — Там-то глибоко — жабі по око. Там дуже мілка вода. Як не вертись, дітись нікуди: на небо високо, а в воду глибоко. Бідному нікуди дітися від своєї біди. Приповідки або українсько-народня філософія
6. глибоко — Гли́бо́ко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. глибоко — ГЛИ́БОКО, рідко ГЛИБО́КО. 1. Присл. до глибо́кий. Глибоко в долині блакитна Спокійна річка біжить (Л. Укр., IV, 1954, 94); У вогкий пісок глибоко вбито вербового кілка (Донч., V, 1957, 7); Ці кручі йому теж залишилися глибоко в пам’яті (Баш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
8. глибоко — Глибоко нар. Глубоко. Глибоко оре. Ном. № 5600. Глибоко тут брести, — шукаймо иншого місця. Сравн. степ. глибше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ном. № 9840. ум. глибоченько. Словник української мови Грінченка